ПРОЕКТНА ДОКУМЕНТАЦІЯ В LINUX З ЧОГО ПОЧАТИ

Хочу почати свій блог з загального опису того, що може представити Linux для роботи інженеру або архітектору.
Трохи про себе – я за спеціальністю інженер ВК, в сфері проектування та будівництва працюю з 1998 р. Маю досвід проектування та будівництва зовнішніх мереж в розмірі мікрорайону та внутрішніх в розмірі багатоповерхових будівель висотою більше 175 м.
Також мені в написанні даного блогу допомагає моя сестра, що за освітою архітектор та від її імені я буду освітлювати ті аспекти Linux, що допомагають при дизайні та архітектурному проектуванню.
Ще хотілося сказати декілька слів ЧОМУ.
Так от вести цей блог мене спонукало кілька причин, а саме:
- Я задався метою провести експеримент і вияснити чи можливо повністю відмовитися від Windows при виконанні проектних робіт;
- В осатаній час дуже активізувалися «наїзди» з боку контролюючих органів, що до ліцензування ПО;
- Та я не можу зрозуміти позицію системних адміністраторів та директорів, котрим необхідно доказувати, що вільне ПО не тільки можна а й успішно, можна використовувати в проектуванні при цьому спокійно спати і економити на ліцензіях.
Од же, почнемо, описувати історію OS Linux та з чого все почалося я не буду це можна прочитати в Wikipedia. Зупинимося на виборі дистрибутиві Linux. Зараз найбільш розвиненими, в плані Desktop дистрибутиву, є три основні виробники, а саме:

- Ubuntu www.ububntu.com
- Debian www.debian.org
- Fedora www.fedoralinux.org
- OpenSuse www.opensuse.org

Я буду розповідати все стосовно UBUNTU Linux. Але це в 90% буде актуально і для інших дистрибутивів Linux.
Почнемо з переліку тих програм, що присутні в Linux. Хочу зразу зауважити, що я буду описувати ті програми, що розповсюджуються на правах Відкритої ліцензії (GNU). Деякі з цих програм мають платні аналоги з покращеним інтерфейсом вибір, якщо він буде, робити вам. Так програми:

- QCAD http://www.qcad.org/ru/#systems
- Blender http://www.blender.org/
- Inkscape http://inkscape.org/
- GIMP 2 http://www.gimp.org/
- FreeCad http://sourceforge.net/projects/free-cad/
- Open Design Alliance http://www.opendesign.com/guestfiles

QCad – інженера програма, що постачається безкоштовно в складі бібліотеки програмам Ubuntu (чи ін. дистрибутиву). Також існує і комерційна версія. Дана програма є двомірною СAD системою з інтерфейсом на російській мові, вона представляє всі необхідні інструменти для розробки 2D креслень. Інтерфейс програми трохи незвичайний але працюючи 1-2 тижні в QCAD він вам здасться зручнішим ніж інтерфейс AutoCad у всякому випадку кількість «клацань» набагато менша.

Мал. 1 Інтерфейс QCAD

Є деякі недоліки в даній програмі, а саме:
- Відсутність Українського шрифту;
- Відсутність архітектурного стилю розмірів;
- Робота тільки з DXF файлами;
Вирішення даних проблем, дуже просте. Шрифти створюються та редагуються в самій програмі, файли шрифтів мають розширення cxf. Редагування шрифтів зводиться до навалювання специфічних букв (І, Ї, Є) та присвоєння їм коду згідно кодування UTF8 в індексі блоку. Трохи згодом я дам посилання на скачування готового файлу шрифту для Української мови.

Архітектурний стиль розмірів, в безкоштовній версії відсутній, присутній в комерційній версії. Відсутність архітектурного стилю я вирішував наступним чином – виставляв розмір стрілки, в стилях розмірів, рівним «0», та далі малював засічки на розмірних лініях. Робота ця додаткова, але завдяки інструменту «Лінія під заданим кутом» виконувалась дуже швидко і непомітно.
Формат файлу – проблема можна сказати головна якщо б не існувала такий собі альянс як Open DWG. Ця структура на умовах ліцензії GNU розповсюджує деякі програми, що дозволяють конвертувати dwg файли в dxf та навпаки. Тож, якщо ви, спілкуєтесь по проекту з людьми, що працюють в CAD з dwg файлами ви можете, або попросити іх зберегти в dxf форматі, або самі переведете в dxf формат утилітою Open DWG Allianc. Ще одне керівництво користувача на російській мові: http://www.ribbonsoft.com/qcad/manual_reference/ru/

Blender – про цю програму написано дуже багато і те як її застосовувати, що до інженерного або архітектурного проектування, і багато іншого зупинюся на основному. Для тих, хто не чув про Blender, скажу що це програма 3D моделювання з власним фізичним «двигуном». В Blender можливо створювати показові матеріали архітекторам швидко, і при цьому використовуючи набагато менше ресурсів, рендер вашого проекту займе набагато менше часу ніж в таких програмах як 3DMax, AutoCad. Якість рендера дуже висока. Швидка розробка концепції та іі «фарбування». Для описання усіляких переваг і недоліків та принципів роботи в Blender необхідно створювати окремий сайт. Таких сайтів створено не мало, тож я дам посилання:
- http://www.blender.org/
- http://b3d.mezon.ru/index.php/%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%B2_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%81_Blender
- http://blender3d.org.ua/
- http://blender-empire.ru/
Та багато інших Googlіть.

Мал. 2 Зовнішній вигляд Blender.

Inkscape – програма, що є аналогом, ну або близьким родичем CorelDraw. Даний продукт буде корисним на етапі опрацювання показових матеріалів для архітекторів, або при суміщені растрової та векторної графіки. Наприклад робота на сканованих генпланах чи фото зображеннях.
Інструмент даної програми інтуїтивний та зрозумілий інтерфейс перекладений на багато мов серед яких є Українська та Російська.

Мал. 3 Зовнішній вигляд Inkscape.

GIMP2 – це взагалі легендарна програма робота над якою розпочата ще в 1995 р. та завдяки GIMP ми (або просто не без її участі) маємо таку бібліотеку як GTK+ та такий продукт як Gnome. Взагалі GIMP можливо використовувати в широкому колі завдань. GIMP підтримує багато форматів растрової графіки має в своєму арсеналі великий набір інструментів, частково підтримує векторну графіку. На мій погляд, якщо зрівнювати GIMP з Adobe Photoshop, то в GIMP працювати набагато швидше та зручніше. Можливо GIMP поступається Photoshop кількістю інструментів та ефектів але для проектної роботи можливостей GIMP цілком досить.

Мал. 4 Зовнішній вигляд GIMP.

FreeCAD – проект досить молодий, але такий, що стрімко розвивається. На мій погляд система FreeCad цікава але повноцінно розроблювати в ній проектну документацію поки не можливо .

Мал. 5 Зовнішній вигляд FreeCad

В даному пості я намагався дати загальний огляд можливостей Linux для розробки проектної документації. Представлені програмні продукти це далеко не всі продукти, що є в Linux і надалі я буду писати про нові та ті, що я сьогодні освітив більш детально.

Є, ще одна категорія програм, що необхідна для проведення повноцінного проектування в середовищі Linux – це конструкторські програми. Конструкторські програми безсумнівно в Linux є і по мірі накопичення матеріалу я також буди освітлювати і ці програми.